Оскільки водія зупинили без підстави, передбаченою ст. 35 ЗУ "Про національну поліцію", то суд визнав незаконним протокол за ст. 130 КУпАП

Admin

Administrator
Команда форума
Суд дійшов висновку, що із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій допустив будь-які порушення ПДР України, за які його слід було зупинити, то всі наступні вимоги працівників поліції (в т. ч. вимогу на проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння) водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
(Постанова Садгірського районного суду м. Чернівці від 05.06.2023 справа 726/1081/23).


Обставини справи наступні.
Водій не порушував жодної вимоги ПДР при керуванні своїм автомобілем, разом із тим, поліцейськи почали рухатися за цим водієм, та вирішили перевірити його номерний знак у базі на предмет наявності страхового полісу. Не знайшовши там інформації про страховий поліс, що зареєстрований за цим номерним знаком автомобіля, поліцейськи вирішили зупинити цього водія. Потім поліцейські вирішили, що у водія є ознаки наркотичного сп'яніння, та запропонували йому пройти огляд у лікарні на стан сп'яніння. Водій погодився, лише залетефонував дружині, щоб вона забрала його автомобіль із місця зупинки. Разом із тим, поліцейськими було складено протокол стосовно водія за ст 130 КУпАП - за відмову від проходження огляду на стан спяніння.​

Протокол надійшов до суду, та суд встановив наступні порушення по справі.

Поліцейськи зупинили автомобіль без належних правових підстав, які перелічені у ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію".

Так, в цій статті закріплений вичерпний перелік підстав, коли поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо водій порушив ПДР України;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди,
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;
11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

Разом із тим, по цій справі, суд зазначив що такі підстави відсутні. Після перегляду відеозапису із боді камер, судом було встановлено, що після зупинки автомобіля водія не було повідомлено причину зупинки транспортного засобу, не вказано факт порушення ним правил дорожнього руху, що стало причиною подальшої зупинки транспортного засобу та перевірки його документів.

При цьому, поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Важливо, що у своєму рішенні від 15.03.2019 Верховний Суд у справі N 686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред'явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення.

Згідно правових висновків Верховного Суду, висловлених при розгляді справ на неправомірні дії поліцейського, поліцейські не мають права без задокументованих доказів вчинення водієм порушень ПДР України зупиняти автомобіль, перевіряти документи та, як наслідок, вимагати проходження перевірки на стан сп'яніння (рішення від 15.03.2019 справа 686/11314/17; від 23.10.2019 справа N 357/10134/17).

Так, по цій справі 01.05.2023 о 21:28 поліцейський, після зупинки транспортного засобу Mitsubishi Pajero, підійшов до водія і зазначив водію про те, що "у вас немає страхівки".

Водночас відповідно до пункту 21.2 статті 21 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред'явлення документів, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав, визначених ст. 35 Закону України "Про національну поліцію") чи безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди.
У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факти порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред'явлення водієм документів, в тому числі страхового полісу, є неправомірними.

Більше того, як вбачається із долученого відеозапису із боді-камери N 476852, ОСОБА_1 пред'являє поліцейському діючий страховий поліс та запитує про причину його зупинки, намагаючись дізнатися, що саме він порушив.

Після перевірки полісу, поліцейський вказує про нібито наявне переобладнання транспортного засобу, не конкретизуючи яке саме, а невдовзі взагалі вже вказує про те, що водій керував транспортним засобом, будучи не пристебнутим паском безпеки.

Таким чином, обставини, визначені Законом України "Про національну поліцію", які б давали поліцейському право зупинити транспортний засіб та вимагати від ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, були відсутні.

Враховуючи, що із матеріалів цієї справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій допустив будь-які порушення ПДР України, за які його слід було зупинити, то всі наступні вимоги працівників поліції (в т. ч. вимогу на проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння) водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Такі висновки повністю узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019, справа N 686/11314/17, а також доктриною "плодів отруйного дерева" сформульованою ЄСПЛ у справах "Гефген проти Німеччини", "Тейксейра де Кастро проти Португалії", "Шабельник проти України" "Балицький проти України", "Нечипорук і Ионкало проти України", "Яременко проти України".

На пісдставі викладенного, суд ЗАКРИВ провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
 
Последнее редактирование:
Верх